Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Дианорм-М N60

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 60 Количество в упаковке
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Мікро Лабс Лімітед, Індія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки

ДИАНОРМ-М
табл., № 60   
    

Гликлазид                  80 мг
Метформина гидрохлорид                        500 мг

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: гликлазид — гипогликемизирующее средство, производное сульфонилмочевины, снижает уровень глюкозы в крови путем влияния на секрецию инсулина и периферическую чувствительность к нему. Это происходит благодаря закрытию К+-канальцев в β-клетках поджелудочной железы. Вследствие этого Са2+-канальцы приоткрываются для движения внутриклеточного кальция и повышается выделение инсулина. Гликлазид также повышает чувствительность β-клеток к глюкозе и восстанавливает чувствительность периферических клеток к инсулину. Снижает адгезивную активность тромбоцитов и уровень свободных радикалов, таким образом предотвращая сосудистые осложнения. При продолжительном применении снижает уровень ХС и ТГ в плазме крови.
Метформин — гипогликемизирующее средство группы бигуанидов — действует как антигипергликемизирующее средство путем повышения чувствительности тканей печени и периферических тканей к инсулину. Также оказывает положительное влияние на уровень липидов в плазме крови и фибринолитическую активность.
Сульфонилмочевина и бигуанид обладают синергическим действием. Оба компонента оказывают дополнительный антигипергликемический эффект без усиления побочного действия, характерного для препаратов их фармакологических групп.
Гликлазид с помощью стимуляции β-клеток поджелудочной железы способствует высвобождению инсулина и также повышает периферическую чувствительность к инсулину. Метформин способствует распознаванию глюкозы на периферии и ее утилизации, снижает печеночную продукцию глюкозы. Одновременное применение препаратов сульфонилмочевины и метформина позволяет лучше контролировать уровень глюкозы в крови. Эта комбинация очень полезна в тех случаях, когда применение препаратов сульфонилмочевины является неэффективным. Комбинацию вышеуказанных препаратов можно применять для достижения контроля уровня глюкозы в крови и снижения потребности в инсулине у некоторых пациентов.
Гликлазид в меньшей мере приводит к гипогликемии и повышению массы тела, чем другие препараты сульфонилмочевины. Метформину присущ преимущественно периферический механизм действия. Он не обладает анаболическими эффектами, характерными для производных сульфонилмочевины, поэтому не влияет на массу тела больного. Применение гликлазида полезно при макро- и микрососудистых осложнениях, которые возникают при гиперинсулинемии, АГ, гипергликемии, гиперлипидемии, повышенной агрегации тромбоцитов. Применение метформина приводит к снижению уровня ТГ, повышению уровней ХС ЛПВП и тканевых активаторов плазминогена, снижению агрегационной способности тромбоцитов. Фармакокинетически оба препарата совместимы, поскольку метформин не связывается с белками плазмы крови и не метаболизируется в печени. Конкуренция с гликлазидом, который на 80–90% связывается с белками плазмы крови и метаболизируется в печени, оказывается невозможной. Применение комбинации гликлазида с метформином полезно при лечении больных с инсулиннезависимым сахарным диабетом и в предотвращении макро- и микрососудистых осложнений.
После перорального одноразового приема гликлазида в дозах от 40 до 120 мг определяют уровень его максимальной концентрации в плазме крови в пределах 2,2–8 мг/л на протяжении 2–8 ч. Постоянные концентрации гликлазида достигаются через 2 сут с начала его применения в дозе 40–120 мг. Прием гликлазида вместе с пищей приводит к снижению уровня максимальной концентрации и задержке времени его максимального действия. Распределение гликлазида незначительное (связывается с белками плазмы крови на 85–97%). Период полувыведения гликлазида после одноразового перорального применения — 8,1–20,5 ч. Гликлазид метаболизируется до 7 метаболитов, которые выводятся преимущественно с мочой в виде производных карбоксиловой кислоты; 60–70% принятой дозы выводится с мочой и 10–20% — с калом.
Метформин всасывается в ЖКТ на протяжении 6 ч и быстро распределяется в тканях. Биодоступнисть метформина при пероральном применении — 50–60%.
Выделение метформина почками двухфазное. 95% абсорбированного метформина выводится в I фазу с периодом полувыведения 6 ч. Остальная часть метформина (5%) выводится во II фазу с периодом полувыведения 20 ч. Метформин не связывается с белками плазмы крови, 40–60% принятой дозы выводится в неизмененном виде с мочой и 30% — с калом.
Метформин и гликлазид не влияют на фармакокинетику друг друга.

ПОКАЗАНИЯ:
инсулиннезависимый сахарный диабет (II тип) с ожирением или без него у взрослых.

ПРИМЕНЕНИЕ: суточная доза для взрослых — 1–2 таблетки 1–2 раза в сутки во время еды, но не больше 4 таблеток в сутки. Продолжительность лечения определяют индивидуально.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:
инсулинзависимый сахарный диабет (I тип), почечная или печеночная недостаточность, алкоголизм, инсулиннезависимый сахарный диабет с явлениями кетоза или ацидоза, диабетическая прекома или кома, состояния после оперативных вмешательств и после травм, в период инфекционно-воспалительных процессов, ХОБЛ, ИБС, сердечная недостаточность, болезни периферических сосудов, период беременности и кормления грудью, повышенная чувствительность к компонентам препарата, детский возраст.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:Со стороны ЖКТ — тошнота, рвота, диарея или запор, боль в области желудка, металлический привкус во рту.
Со стороны кожы — сыпь, зуд, крапивница, эритема и приливы.
Общие расстройства — головная боль и головокружение.
Применение препарата может обусловить гипогликемии.
Гликлазид может вызывать побочные эффекты со стороны сердечно-сосудистой системы, хотя в период применения его больными сахарным диабетом II типа случаев побочного действия со стороны сердечно-сосудистой системы не выявлено.
При продолжительнмм применении метформина возможно снижение желудочно-кишечного всасывания витамина В12 и фолиевой кислоты.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: применение комбинированного препарата позволяет контролировать уровень глюкозы в крови и моче, но возможно возникновение лактоацидоза у пациентов с почечными и печеночными заболеваниями.
Гипогликемия может возникать у пациентов, нарушающих диету или принимающих препарат в повышенной дозе, после травмы или стресса. Симптомы гипогликемии могут проявляться после изменения режима приема пищи. При первых признаках или симптомах гипогликемии следует немедленно начать проведение адекватных мер по выведению пациента из этого состояния.
Не рекомендуется употреблять алкоголь в период применения Дианорма-М.
При применении Дианорма-М с учетом возможности гипогкликемических состояний (дрожание рук, ощущение страха, снижение АД и др.) управлять транспортными средствами и работать с другими механизмами не рекомендуется.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:
сочетанное применение диуретиков, барбитуратов, фенитоина, рифампицина, ГКС, гормональных контрацептивов может снижать возможность гликемического контроля. Также вероятно развитие гипогликемии при приеме салицилатов, фенилбутазона, сульфаниламидов, блокаторов β-рецепторов, клофибровой кислоты, антагонистов витамина К, аллопуринола, теофиллина, кофеина и ингибиторов МАО. При сочетанном приеме миконазола, пергексиллина или циметидина с гликлазидом может развиться гипогликемия. Акарбоза и хьюаровая смола способны снижать биодоступность метформина.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: возможное возникновение симптомов умеренно выраженной гипогликемии (без головокружения или неврологических расстройств).
Лечение: немедленно промыть желудок и ввести в/в р-р декстрозы (10 или 30%), постоянно контролируя уровень глюкозы в крови.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: при температуре до 25 °С.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 60 Количество в упаковке
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Мікро Лабс Лімітед, Індія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация A10B D02 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)


Склад:

діючі речовини: 1 таблетка містить 500 мг метформіну гідрохлориду та 80 мг гліклазиду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А).

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Комбінація пероральних гіпоглікемізуючих препаратів.

Код  АТС А10В D02.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Інсулінонезалежний цукровий діабет без ожиріння у дорослих.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Підвищена чутливість до інших препаратів сульфанілсечовини, сульфонамідів, лікування міконазолом. Інсулінозалежний цукровий діабет, діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома, порушення функції печінки,  порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв), шок, пропасниця, стани гіпоксії (сепсис, ниркові інфекції, бронхолегеневі захворювання). Гострі інфекційні захворювання, лейкопенія, тромбоцитопенія і гранулоцитопенія, оперативні втручання, алергічні реакції на сульфаніламіди. Гостра серцева та дихальна недостатність, гостра фаза інфаркту міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу, дегідратація, хронічний алкоголізм, застосування йодконтрастних сполук та інші стани, які можуть спричиняти розвиток лактоацидозу, лактоацидоз і наявність його в анамнезі.

Не рекомендується застосовувати препарат особам старше 60 років, які виконують важку фізичну працю, що пов´язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу. Дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 кал/добу).

Спосіб застосування та дози. Добова доза для дорослих становить 1-2 таблетки одноразово або двічі на добу під час їди, але не більше 4 таблеток на добу. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально.

 

Побічні реакції.

З боку травної системи: диспептичні явища, нудота, відсутність апетиту, металевий присмак у роті, діарея, біль у животі, порушення смаку, метеоризм.

 З боку ендокринної системи: гіпоглікемія яка проявляється: головним болем, відчуттям голоду, нудотою, блюванням, втомою, порушенням сну, сонливістю та втратою свідомості,  збудженням, відчуттям тривоги, втратою самоконтролю, агресивністтю, відчуттям безсилля,  відчуттям безпорадності, делірієм, порушенням концентрації уваги та реакції, нападом стенокардії, депресією, сплутаністю свідомості, порушенням зору та мовлення, афазією, тремором, парезом, порушенням чутливості, запамороченням, маренням, судомами, брадикардією, гранулоцитопенією, поверхневим диханням та навіть розвитком коми.

Порушення, що можуть спостерігатися при застосуванні будь-якого препарату сульфанілсечовини: випадки еритроцитопенії, агранулоцитозу, гемолітичної анемії, панцитопенії та алергічних васкулітів. При застосуванні препаратів сульфонілсечовини були також описані випадки гепатитів, які зменшувалися після відміни цих препаратів або в поодиноких випадках призводили до печінкової недостатності, що загрожувала життю.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, еритема, свербіж, кропив′янка.

Спричинені гліклазидом

З боку адренергічної системи: пітливість, вологі долоні, збудження, тахікардія,артеріальна гіпертензія, відчуття серцебиття, біль за грудниною, серцева аритмія.

З боку слизової оболонки та шкіри: бульозний висип.

З боку лабораторних показників: анемiя, лейкопенiя, тромбоцитопенiя, збільшення рівня

ферментів печінки (АЛТ, АСТ), лужної фосфатази.

З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, понос, запор, гепатит, холестатична жовтяниця, метеоризм, порушення смаку.

Спричинені метформіну гідрохлоридом

З боку обміну речовин: можливий розвиток молочнокислого ацидозу.

З боку системи кровотворення: мегалобластична анемія.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функцій печінки.

 

Передозування. Унаслідок передозування можливе виникнення  гіпоглікемії. Симптоми помірно вираженої гіпоглікемії (без запаморочення або неврологічних симптомів) зникають після прийому вуглеводів, корекції дози та/або дієти. При передозуванні слід негайно промити шлунок і ввести внутрішньовенно розчин глюкози (10 % або 40 %), постійно спостерігаючи за її рівнем  у плазмі крові.

У пацієнтів з печінковими розладами можливе зменшення плазмового кліренсу гліклазиду. Гліклазид має високий рівень зв´язування з білками плазми, тому застосування діалізу не дасть бажаного результату.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування Діанорму-М протипоказане у період вагітності або годування груддю.

 

Діти. Застосування протипоказано дітям.

 

Особливості застосування. Перед початком прийому препарату та під час його застосування необхідно періодично проводити визначення рівня глюкози у плазмі крові та сечі.  Застосування комбінованого препарату дозволяє контролювати рівень глюкози у крові та сечі, але можливе виникнення лактатацидозу у пацієнтів із нирковими та печінковими захворюваннями.

Гіпоглікемія може виникати у пацієнтів, які порушують дієту або вживають підвищену дозу препарату, після травми або стресу, коли пацієнт відмовляється або не може виконувати рекомендації лікаря (особливо це стосується пацієнтів літнього віку), порушення функції щитовидної залози, гіпопітуїтризм та адреналова недостатність, одночасне застосування деяких медичних засобів.  Симптоми гіпоглікемії можуть проявлятися після зміни графіка прийому їжі. При появі ознак або симптомів гіпоглікемії слід негайно розпочати проведення адекватних заходів для виведення пацієнта із цього стану.

Погіршення контролю глікемії у пацієнтів, які отримують гіпоглікемічні препарати, може бути спричинено інфекцією, пропасницею,травмою або хірургічним втручанням.

Лактатацидоз є рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, що може виникнути як результат акумуляції метформіну гідрохлориду. Зареєстровані випадки виникнення лактоацидозу у пацієнтів хворих на цукровий діабет та печінкову недостатність тяжкого ступеня.Фактори ризику виникнення лактатацидозу: погано регульований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність або будь який стан, пов´язаний з гіпоксією. Лактатацидоз характеризується м´язовими судомами, ацидозною задишкою, болями у животі і гіпотермією, у подальшому можливий розвиток коми. При підозрі на лактатацидоз необхідно припинити застосування препарату і негайно госпіталізувати пацієнта.

Необхідно припинити застосування препаратів, що містять метформін, за 48 годин до планового хірургічного втручання, що проводиться під загальною, спінальною або перидуральною анестезією, і не поновлювати раніше, ніж через 48 годин після проведення операції.

Ниркова недостатність. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком і під час лікування препаратом Дибізид-М необхідно перевіряти рівень креатиніну в сироватці крові, особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок і у пацієнтів літнього віку. З обережністю призначають хворим з алергічними реакціями на похідні сульфонілсечовини в анамнезі, а також при поєднаному застосуванні з блокаторами бета-адренорецепторів, у випадках, коли може порушуватися функція нирок, наприклад, на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретинами та на початку терапії не стероїдними протизапальними засобами.

 Вживання алкоголю під час застосування Діанорм-М не рекомендується

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. При застосуванні Діанорм-М, враховуючи можливість гіпоглікемічних станів (тремтіння рук,  почуття страху, зниження артеріального тиску тощо) керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не рекомендується.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл), блокатори H2-гістамінових рецепторів (циметидин), протигрибкові лікарські засоби (міконазол, флуконазол), нестероїдні протизапальні засоби (фенілбутазон, азапропазон, оксифенбутазон), фібрати (клофібрат, безафібрат), протитуберкульозні (етіонамід), адреноблокатори можуть посилювати гіпоглікемічну дію метформіну. Також можливий розвиток  гіпоглікемії при застосуванні саліцилатів, фенілбутазону, сульфоніламідів, бета-блокаторів, клофібринової кислоти, антагоністів вітаміну К, алопуринолу, теофіліну, кофеїну та інгібіторів моноаміноксидази. Сумісне застосування міконазолу, пергексиліну або циметидину із гліклазидом може спричинити розвиток стану гіпоглікемії, антикоагулянти кумаринового ряду, анаболічні стероїди, бета-адреноблокатори, інгібітори МАО, сульфаніламіди тривалої дії, циклофосфаміду, бігуаніди, хлорамфенікол, фенфлурамін, акарбоза, флуоксетин, гуанетидин, пентоксифілін, тетрациклін, теофілін, лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, резерпін, бромокриптин, дизопірамід, піридоксин, інсулін, алопуринол, етанол і етанолвмісних лікарських засобів підсилюють ефект. Послаблюють ефект барбітурати, кортикостероїди, адреностимулятори (епінефрин, клонідин), протиепілептичні лікарські засоби (фенітоїн), інгібітори карбоангідрази (ацетазоламід), тіазидні діуретики, хлорталідон, фуросемід, тріамтерен, аспарагіназа, баклофен, даназол, діазоксид, ізоніазид, морфін, ритодрин, сальбутамол, тербуталін, глюкагон, рифампіцин, гормони щитовидної залози, солі літію, у високих дозах - нікотинова кислота, хлорпромазин, пероральні контрацептиви і естрогени. Підвищує ризик розвитку шлуночкової екстрасистолії на фоні серцевих глікозидів.

 Сумісне застосування діуретиків, барбітуратів, фенітоїну, кортикостероїдів, естрогенів, естропрогестогенів та чистих прогестогенів може знижувати можливості глікемічного контролю. Акарбоза та гуарова смола здатні суттєво знижувати біодоступність метформіну.

Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини можуть викликати розвиток лактоацидозу у хворих на цукровий діабет на тлі функціональної ниркової недостатності. Застосування препаратів, що містять метформін, слід припинити  до проведення радіологічних досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження та оцінки функції нирок.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гліклазид знижує рівень глюкози у крові шляхом впливу на секрецію інсуліну та периферичну чутливість до нього. Це відбувається завдяки закриттю К+-канальців у ß-клітинах підшлункової залози. унаслідок цього Са2+-канальці відкриваються для руху внутрішньоклітинного кальцію і підвищується виділення інсуліну. Гліклазид також підвищує чутливість ß-клітин до глюкози та відновлює  чутливість периферичних клітин до інсуліну.  Гліклазид знижує адгезійну активність тромбоцитів та  рівень вільних радикалів, таким чином досягається запобігання судинним ускладненням. Є дані про здатність гліклазиду знижувати рівень холестерину у плазмі крові та рівень тригліцеридів під час тривалого застосування.

Метформін діє як антигіперглікемізуючий агент шляхом підвищення чутливості тканин печінки та периферичних тканин до інсуліну. Також виявляється позитивний вплив на рівень ліпідів у плазмі крові і фібринолітичну активність.

Сульфонілсечовина та бігуанід надають синергічний ефект. Обидва компоненти мають додатковий антигіперглікемічний ефект без посилення побічної дії, властивій препаратам їхніх фармакологічних груп.

Гліклазид за допомогою стимулювання ß-клітин підшлункової залози вивільняє інсулін і також підвищує периферичну чутливість до інсуліну. Метформін сприяє розпізнаванню глюкози на периферії та її утилізації. Він також призводить до зниження печінкової продукції глюкози. Сумісне застосування препаратів сульфонілсечовини та метформіну дозволяє краще контролювати рівень глюкози у крові. Така комбінація  дуже корисна у тих випадках, коли застосування препаратів сульфонілсечовини  неефективне. Комбінацію вищеназваних препаратів можна застосовувати для досягнення контролю за рівнем глюкози у крові та зниження потреби в інсуліні у деяких пацієнтів.

Гліклазид  щонайменше спричиняє  гіпоглікемію та збільшення маси тіла  порівняно з іншими препаратами сульфонілсечовини. Метформіну притаманний переважно периферичний механізм дії. Він не має анаболічних ефектів, властивих похідним сульфонілсечовини, що, у свою чергу, не впливає на масу тіла хворого. Застосування гліклазиду корисне при макро- і  мікросудинних ускладненнях, які виникають при гіперінсулінемії, артеріальній гіпертензії, гіперглікемії, гіперліпідемії, підвищеній агрегації тромбоцитів. Застосування метформіну  призводить до зниження  рівня тригліцеридів, підвищення рівнів холестерину високої щільності та тканинних активаторів плазміногена, зниження агрегаційної здатності тромбоцитів. Фармакокінетично обидва препарати є сумісними, тому що метформін не зв’язується з білками плазми крові і не метаболізується в печінці. Отже, конкуренція з гліклазидом, який на 80-90 % зв’язується із білками плазми  та метаболізується у печінці, виявляється неможливою. Таким чином, застосування комбінації гліклазиду з метформіном  корисне в лікуванні хворих з інсулінонезалежним цукровим діабетом та у запобіганні  макро- та мікросудинним ускладненням.

Фармакокінетика. Після перорального одноразового приймання гліклазиду у дозах від 40 до 120 мг визначається рівень його максимальної концентрації у плазмі крові в межах від 2,2 до

8 мг/л протягом 2-8 годин. Сталі концентрації гліклазиду досягаються через 2 доби з початку його застосування у дозах 40-120 мг. Застосування гліклазиду разом з їжею призводить до зниження рівня максимальної концентрації та затримки часу його максимальної дії. Розподіл гліклазиду незначний завдяки тому, що він зв’язується з білками плазми крові на 85-97 %. Період напіввиведення гліклазиду після одноразового перорального застосування становить

8,1-20,5 години. Гліклазид метаболізується у 7 метаболітів, які виводяться переважно із сечею у вигляді похідних карбоксилової кислоти; 60-70 % від прийнятої дози виводиться із сечею та

10- 20 %   із фекаліями.

Метформін має  біодоступність при пероральному застосуванні у межах 50-60 %. Метформін всмоктується зі шлунково-кишкового тракту протягом 6 годин і швидко розподіляється у тканинах після цього. Виведення метформіну  нирками  двофазне.

95 % від абсорбованого метформіну виводиться під час першої фази з періодом напіввиведення 6 годин. Решта метформіну (5 %) виводиться під час другої фази з періодом напіввиведення 20 годин. Метформін не зв’язується з білками плазми, 40-60 % від прийнятої дози виводиться у незміненому стані із сечею та 30 % із фекаліями.

Метформін та гліклазид не впливають на фармакокінетику один одного.

 

Фармацевтичні характеристики:

Основні фізико-хімічні властивості:  білі капсулоподібні таблетки з розподільчою лінією з одного боку.

 

Термін придатності.  3 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС у сухому, недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 6 блістерів у коробці з картону.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Мікро Лабс Лімітед.

 

Місцезнаходження.  92, Сіпкот, Хосур – 635 126, Індія.


#5969
02.08.2016
препарат мне очень помогает контролировать уровень глюкозы в крови.
Оцените отзыв: 0
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

С этим товаром рекомендуем
Наверх