Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Бетагистин-Ратиофарм 24 мг №20

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 20 Количество в упаковке
  • Дозировка 24 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Меркле ГмбХ,Німеччина/Каталент Джермані Шорндорф ГмбХ,Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Немецкий препарат Бетагистин-Ратиофарм 24 мг № 20 используется при вестибулярных нарушениях. В его состав входит активное вещество бетагистин гидрохлорид, который позволяет оказывать выраженное терапевтическое действие медикамента. Применение препарата Бетагистин-Ратиофарм помогает устранить головокружения, сопровождаемые рвотой, тошнотой, шумом в ушах, тугоухостью. Используют Бетагистин согласно инструкции при синдроме Меньера и при систематической терапии нарушений вестибулярного аппарата с различной этимологией. Не рекомендует описание применять Бетагистин-Ратиофарм при:

  • лекарственной непереносимости;

  • беременности;

  • возрасте младше восемнадцати лет;

  • феохромоцитоме;

  • лактации;

  • бронхиальной астме.

Советуется принимать таблетки Бетагистин-Ратиофарм в начальной дозировке по 24 мг в день, два-три раза. При недостаточности такой дозы, ее могут увеличить до 48 мг. Длительность лечения определяет индивидуально лечащий врач. Отзывы свидетельствуют, что препарат Бетагистин-Ратиофарм редко вызывает побочные эффекты, однако при передозировке могут наблюдаться конвульсии, отек, бронхиальный спазм, учащенное сердцебиение, головокружение, атаксия, диспепсия, рвота, тошнота и сухость во рту. Лечить такие симптомы следует симптоматически.

Аналоги лекарственного средства Бетагистин-Ратиофарм

К заменителям Бетагистина можно отнести медикаменты, которые имеют схожий состав, идентичное влияние на организм и применяются при тех же показаниях. Отличаться они могут формой выпуска, вспомогательными веществами, стоимостью и прочими факторами. К примеру, нередко специалисты заменяют Бетагистин-Ратиофарм на такие препараты как:

  • Альфасерк – антигистаминное средство в виде капель или таблеток.

  • Тагиста – препарат в форме таблеток на основе бетагистина, воздействующий на нервную систему.

  • Аснитон – медикамент для улучшения микроциркуляции в системе лабиринт-улитка, который применяется при патологиях вестибулярного аппарата. Производится на основе бетагистина в виде таблеток.

  • Бетавер – гистаминоподобное средство с включением бетагистина в форме таблеток.

  • Бетасерк – таблетки, улучшающие микроциркуляцию, искусственный аналог гистамина.

  • Вестибо – обладает выраженной гистаминовой активностью и сосудорасширяющим действием, помимо показаний, при которых применяется Бетагистин, может назначаться при комплексном лечении атеросклероза сосудов мозга, вертебробазилярной недостаточности, посттравматической энцефалопатии.

  • Вестикап – оказывает агонистическое действие, улучшает микроциркуляцию и проницаемость капилляров, нормализует эндолимфальное давление. 


Как выгодно купить Бетагистин-Ратиофарм. Цена и качество

Купить Бетагистин-Ратиофарм 24 мг №20 в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, Николаев и многих других можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Бетагистин-Ратиофарм 24 мг №20 при этом будет везде одинаковая.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 20 Количество в упаковке
  • Дозировка 24 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Меркле ГмбХ,Німеччина/Каталент Джермані Шорндорф ГмбХ,Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация N07C A01 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

БЕТАГІСТИН-РАТІОФАРМ

(BETAHISTIN-RATIOPHARM®)

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 8 мг або 16 мг, або 24 мг бетагістину дигідрохлориду;

допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, кислота стеаринова.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування вестибулярних порушень.

Код АТC N07C A01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Хвороба і синдром Меньєра, які характеризуються трьома основними симптомами:

–        запаморочення, що іноді супроводжується нудотою та блюванням;

–        шум у вухах;

–        зниження слуху (туговухість).

Симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення різного походження.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Феохромоцитома.

 

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньо. Приймати під час або після прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Добова доза для дорослих становить 24-48 мг, рівномірно розподілена на 2-3 прийоми.

Бетагістин-ратіофарм 8 мг: по 1-2 таблетці 3 рази на добу (вранці, в обід і ввечері).

Бетагістин-ратіофарм 16 мг: по ½-1 таблетці 3 рази на добу (вранці, в обід і ввечері).

Бетагістин-ратіофарм 24 мг: по 1 таблетці 2 рази на добу (вранці і ввечері).

Дозу слід підбирати індивідуально залежно від ефекту. Зменшення симптомів іноді спостерігається тільки через 2-3 тижні лікування. Оптимальні результати досягаються при прийомі препарату протягом кількох місяців. Існують дані про те, що призначення лікування на початку захворювання запобігає його прогресуванню і/або втраті слуху на пізніх стадіях.

Пацієнти літнього віку

Хоча на даний момент дані клінічних досліджень у цій групі пацієнтів обмежені, широкий досвід застосування бетагістину у післяреєстраційному періоді дозволяє припустити, що корекція дози для цієї популяції не потрібна.

Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю

У цій групі пацієнтів спеціальні клінічні випробовування не проводилися, але відповідно до досвіду післяреєстраційного застосування бетагістину корекція дози не потрібна.

 

Побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: прискорення частоти серцевих скорочень.

З боку нервової системи: головний біль, сонливість.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: загострення бронхіальної астми (при її наявності в анамнезі).

З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт і біль у шлунку, печія, блювання, нудота, здуття живота, диспепсія; загострення раніше існуючої виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки. Скарги на незначні розлади шлунка (блювання, гастроінтестинальний біль, здуття живота та метеоризм) зазвичай зникають при прийомі препарату з їжею або після зменшення дози.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, наприклад анафілаксія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості, зокрема ангіоневротичний набряк, висипання, кропив’янка, свербіж.

Загальні розлади: відчуття жару.

 

Передозування.

Відомо кілька випадків передозування бетагістину. У деяких пацієнтів спостерігалися легкі і помірні симптоми (нудота, сонливість, біль у животі) після прийому препарату у дозах до 640 мг. Серйозніші ускладнення (судоми, серцево-легеневі ускладнення) спостерігалися при навмисному прийомі підвищених доз бетагістину, особливо у поєднанні з передозуванням інших лікарських засобів.

Імовірні також симптоми, характерні для проявів надлишку гістаміну: почервоніння обличчя, запаморочення, підвищення частоти серцевих скорочень, артеріальна гіпотензія, бронхіальні спазми та набряки.

Лікування. Специфічного антидоту не існує. Окрім загальних заходів по виведенню токсинів (промивання шлунка, прийом активованого вугілля), рекомендоване також симптоматичне лікування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відсутні дані щодо застосування бетагістину вагітним жінкам. Оскільки дослідження репродуктивної токсичності у тварин не завжди дозволяють оцінити можливість токсичних ефектів на вагітність, розвиток ембріону/плода, пологи та постнатальний розвиток у людини, бетагістин слід застосовувати тільки при наявності безперечної потреби і під безпосереднім наглядом лікаря.

Проникнення бетагістину у грудне молоко не вивчалося. Користь від застосування препарату для матері слід співвідносити з перевагами грудного годування і потенційним ризиком для дитини.

 

Діти

У зв’язку з недостатністю даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату Бетагістин-ратіофарм його не рекомендується призначати дітям (віком до 18 років).

 

Особливості застосування.

Слід з обережністю призначати та ретельно контролювати стан пацієнтів з:

– виразковою хворобою шлунка (у тому числі в анамнезі), оскільки лікування бетагістину дигідрохлоридом може спричинити диспепсію;

– бронхіальною астмою, оскільки можливе загострення симптомів захворювання;

– кропив’янкою, екзантемою або алергічним ринітом, оскільки можливе загострення симптомів захворювання;

– артеріальною гіпотензією.

З обережністю призначати пацієнтам, які приймають антигістамінні препарати.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Бетагістин показаний для лікування синдрому Меньєра, що характеризується тріадою основних симптомів: запамороченням, зниженням слуху, шумом у вухах, – а також для симптоматичного лікування вестибулярного запаморочення. Обидва стани можуть негативно впливати на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами. За даними досліджень, що вивчали вплив препарату на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами, бетагістин не впливав або мав несуттєвий вплив на цю здатність.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження in vivo щодо вивчення взаємодії бетагістину з іншими лікарськими засобами не проводилися. Дані дослідження in vitro дозволяють передбачити відсутність інгібірування активності цитохромних ферментів P 450 in vivo.

Дані, отримані в умовах in vitro, свідчать про пригнічення метаболізму бетагістину препаратами, що інгібують активність моноамінооксидази (МАО), у тому числі підтип В МАО (наприклад селегілін). Слід з обережністю застосовувати бетагістин та інгібітори МАО (включаючи вибірково підтип В МАО).

Бетагістину дигідрохлорид є аналогом гістаміну, супутнє застосування антагоністів Н1-рецепторів гістаміну може спровокувати взаємне послаблення дії активних речовин.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Бетагістину дигідрохлорид є синтетичним аналогом гістаміну для перорального застосування. Механізм дії бетагістину вивчений лише частково. Існує кілька достовірних гіпотез, які підтверджуються даними досліджень, отриманих у тварин та з участю людей:

Вплив бетагістину на гістамінергічну систему

Встановлено, що бетагістин частково проявляє агоністичну активність щодо Н1-рецепторів, а також антагоністичну активність щодо Н3-рецепторів гістаміну в нервовій тканині та має незначну активність щодо Н2-рецепторів гістаміну. Бетагістин збільшує обмін та вивільнення гістаміну шляхом блокування пресинаптичних Н3-рецепторів та індукції процесу зниження кількості відповідних Н3-рецепторів.

Вплив на збільшення кровотоку до кохлеарної зони, а також до всього головного мозку

Фармакологічні дослідження на тваринах продемонстрували покращення кровообігу у судинах stria vascularis внутрішнього вуха, можливо, за рахунок розслаблення прекапілярних сфінктерів у системі мікроциркуляції внутрішнього вуха. Бетагістин також виявив збільшення мозкового кровотоку в організмі людини.

Сприяння вестибулярній компенсації

Бетагістин прискорює відновлення вестибулярної функції після однобічної нейроектомії у тварин, прискорюючи і сприяючи процесу вестибулярної компенсації. Цей ефект характеризується посиленням обміну і вивільнення гістаміну та реалізується у результаті антагонізму Н3-рецепторів. У людей під час лікування бетагістином також зменшувався час відновлення вестибулярної функції після нейроектомії.

Вплив на активність нейронів у вестибулярних ядрах

Було встановлено, що бетагістин має дозозалежний інгібуючий вплив на генерацію пікових потенціалів у нейронах медіальних та латеральних вестибулярних ядер.

Фармакодинамічні властивості бетагістину забезпечують позитивний терапевтичний вплив препарату на вестибулярну систему.

Ефективність бетагістину була показана у дослідженнях у пацієнтів з вестибулярним запамороченням та хворобою Меньєра, що проявлялося зменшенням тяжкості та частоти нападів запаморочення.

 

Фармакокінетика.

На даний час бетагістину дигідрохлорид не може бути виділений із крові людини в чистому вигляді, оскільки його концентрації знаходяться нижче рівня визначення. Таким чином, концентрація у плазмі крові і період напіввиведення визначаються за допомогою бетагістину дигідрохлориду, міченого радіоактивним ізотопом і концентрацією в сечі неактивного основного метаболіту – 2-піридил-оцтової кислоти.

Абсорбція. Після перорального прийому бетагістину дигідрохлорид швидко і практично повністю всмоктується. Пікова концентрація в крові 14С-міченого бетагістину дигідрохлориду досягається приблизно протягом 1 години після перорального прийому натще. Та зменшується з періодом напіввиведення близько 3,5 години. Абсолютна біодоступність бетагістину дигідрохлориду невідома.

Розподіл. Об’єм розподілу бетагістину дигідрохлориду невідомий. Зв’язування з білками плазми крові становить менше 5 %.

Метаболізм. Бетагістину дигідрохлорид швидко перетворюється у печінці у неактивний основний метаболіт – 2-піридил-оцтову кислоту та деметил-бетагістин.

Виведення. 90 % бетагістину дигідрохлориду виводиться нирками у формі неактивного метаболіту – 2-піридил оцтової кислоти. Тільки слідові концентрації деметил-бетагістину виявляються в сечі. Виведення з жовчю не є важливим шляхом виведення бетагістину дигідрохлориду та його метаболітів.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: Бетагістин-ратіофарм 8 мг: таблетки білого або майже білого кольору, циліндричної форми, плоскі, з фаскою з обох сторін. На одній із сторін – тиснення «В8», інша сторона гладенька.

Бетагістин-ратіофарм 16 мг: таблетки білого або майже білого кольору, циліндричної форми, плоскі, з фаскою з обох сторін. На одній із сторін – тиснення «В16», на іншій стороні – лінія розлому.

Бетагістин-ратіофарм 24 мг: таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, що мають лінію розлому на одній із сторін.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Таблетки по 8 мг та 16 мг – зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці. Таблетки по 24 мг – зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Таблетки по 8 мг та 16 мг: по 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Таблетки по 24 мг: по 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробники. Меркле ГмбХ.

                         

Місцезнаходження.             Людвіг-Меркле-Штрассе 3, 89143 Блаубойрен, Німеччина.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх